2-е ПетраРозділ 1 |
1 |
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
3 |
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, |
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, |
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. |
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. |
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. |
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. |
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
12 |
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, |
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. |
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. |
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. |
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“ |
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях, |
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить. |
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим. |
2 PeterChapter 1 |
1 SIMON Peter, a servant and apostle of Jesus Christ, to those who through the righteousness of our LORD and Saviour Jesus Christ have been made equal with us in the precious faith; |
2 Grace and peace be multiplied to you through the knowledge of our LORD Jesus Christ, |
3 Who has given us all things that pertain to the power of God, for life and worship of God, through the knowledge of him who has called us by his glory and excellence; |
4 Whereby are given unto us exceeding great and precious promises: that by these you might be partakers of the divine nature, having escaped the corruption that is in the world through lust. |
5 And beside this, giving all diligence, add to your faith, virtue; and to virtue, knowledge; |
6 And to knowledge, self-control; and to selfcontrol, patience; and to patience; godliness; |
7 And to godliness, brotherly kindness; and to brotherly kindness, love. |
8 For when these things are found among you and abound, you are not empty nor unfruitful in the knowledge of our LORD Jesus Christ. |
9 But he who lacks these things is blind, and cannot see afar off, and has forgotten that he was cleansed from his former sins. |
10 For this very reason, my brethren, be diligent; for through your good deeds, you make your calling and your election sure: and when you do these things, you shall never fall: |
11 For by so doing, an entrance shall be given freely to you into the everlasting kingdom of our LORD and Saviour Jesus Christ. |
12 Wherefore I will not be negligent to put you always in remembrance of these things, though you know them well; and you rely on this very truth. |
13 Therefore I think it is right, as long as I am in this body, to stir you up by putting you in remembrance; |
14 Knowing that shortly I must depart this life, even as our LORD Jesus Christ has shown me. |
15 Be diligent always, that you may be able to keep these things in remembrance; even after my departure. |
16 For we have not followed cunningly devised fables, when we made known to you the power and coming of our LORD Jesus Christ, for we were eye-witnesses of his majesty. |
17 For he received from God the Father honor and glory, when there came such a voice to him from the excellent and majestic glory, This is my beloved Son, in whom I am well pleased. |
18 And this very voice which came from heaven we also heard when we were with him on the holy mount. |
19 We have also a true word of prophecy; you do well when you look to it for guidance, as you look to the lamp that shines in a dark place until the dawn of day, when the sun will shine in your hearts: |
20 Knowing this first, that not every prophetic writing is made clear in its own book. |
21 For the prophecy did not come by the will of man, but holy men of God spoke when they were inspired by the Holy Spirit. |
2-е ПетраРозділ 1 |
2 PeterChapter 1 |
1 |
1 SIMON Peter, a servant and apostle of Jesus Christ, to those who through the righteousness of our LORD and Saviour Jesus Christ have been made equal with us in the precious faith; |
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
2 Grace and peace be multiplied to you through the knowledge of our LORD Jesus Christ, |
3 |
3 Who has given us all things that pertain to the power of God, for life and worship of God, through the knowledge of him who has called us by his glory and excellence; |
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
4 Whereby are given unto us exceeding great and precious promises: that by these you might be partakers of the divine nature, having escaped the corruption that is in the world through lust. |
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, |
5 And beside this, giving all diligence, add to your faith, virtue; and to virtue, knowledge; |
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, |
6 And to knowledge, self-control; and to selfcontrol, patience; and to patience; godliness; |
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. |
7 And to godliness, brotherly kindness; and to brotherly kindness, love. |
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. |
8 For when these things are found among you and abound, you are not empty nor unfruitful in the knowledge of our LORD Jesus Christ. |
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. |
9 But he who lacks these things is blind, and cannot see afar off, and has forgotten that he was cleansed from his former sins. |
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. |
10 For this very reason, my brethren, be diligent; for through your good deeds, you make your calling and your election sure: and when you do these things, you shall never fall: |
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
11 For by so doing, an entrance shall be given freely to you into the everlasting kingdom of our LORD and Saviour Jesus Christ. |
12 |
12 Wherefore I will not be negligent to put you always in remembrance of these things, though you know them well; and you rely on this very truth. |
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, |
13 Therefore I think it is right, as long as I am in this body, to stir you up by putting you in remembrance; |
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. |
14 Knowing that shortly I must depart this life, even as our LORD Jesus Christ has shown me. |
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. |
15 Be diligent always, that you may be able to keep these things in remembrance; even after my departure. |
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. |
16 For we have not followed cunningly devised fables, when we made known to you the power and coming of our LORD Jesus Christ, for we were eye-witnesses of his majesty. |
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“ |
17 For he received from God the Father honor and glory, when there came such a voice to him from the excellent and majestic glory, This is my beloved Son, in whom I am well pleased. |
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
18 And this very voice which came from heaven we also heard when we were with him on the holy mount. |
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях, |
19 We have also a true word of prophecy; you do well when you look to it for guidance, as you look to the lamp that shines in a dark place until the dawn of day, when the sun will shine in your hearts: |
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить. |
20 Knowing this first, that not every prophetic writing is made clear in its own book. |
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим. |
21 For the prophecy did not come by the will of man, but holy men of God spoke when they were inspired by the Holy Spirit. |